Яскравий приклад переходу виробництва на “військові рейки” продемонструвала підприємиця з Полтави Олена. До війни вона орендувала невелике приміщення під майстерню, де шила різний одяг. Але коли російські війська вдерлися на територію України, жінка без вагань поставила бізнес на паузу й почала допомагати рідній армії.

Спочатку знайомі попросили її пошити балаклави для одного з підрозділів терооборони Полтавщини. Результат своєї роботи Олена опублікувала у Facebook. Після цього до волонтерської справи долучилося багато знайомих. Хтось сів за швейну машинку, а хтось допомагав тканиною.

— Нам потрібні були розкрійні столи. З цим допомогли волонтери. Також треба було розширити виробничий цех. Зателефонували орендодавцю і він без проблем дозволив зайняти вільне місце. Власниці інших майстерень дали нам свої машинки. Також привезли з області цілий цех. Потім на зібрану допомогу придбали ще техніку, яку нам за символічну суму продав підприємець. Поступово почали набирати в команду людей, — розповіла Олена.

Команда волонтерів спершу шила балаклави для наших захисників. Потім вирішили виготовляти розвантажувальні жилети. За добу майстри розробили лекало, технологію, а вже за кілька днів запустили виробництво.

Наразі основний акцент зробили на виробництві розвантажувальних жилетів. Перші з них уже допомагають воїнам на блокпостах Полтавщини. Також волонтери мають трикотажний цех, де виготовляють для українських захисників спідню білизну, балаклави, постіль тощо.

Нині в команді Олени працюють близько 25 осіб. Майстриням від 16 до 70 років. Крім техніків і швачок, є журналісти, турагенти, айтішники, електрики. Вони теж шиють, кроять, обладнують цехи. Усі працюють заради перемоги.