24 лютого російські війська розпочали повномасштабне вторгнення на територію України. З перших днів стало очевидно, що планам російського диктатора не судилося збутися. Вже через тиждень усі «за три дні взяти Київ» та «дійти до Ламаншу» лишилися лише в запаленій уяві Путіна, а основні зусилля зосередженні на двох напрямках – Київ і Маріуполь. Десь тоді російсько-окупаційні війська з’явилися на Полтавщині, проте далі ніж на 20 кілометрів в глиб нашої території просунутися не вдалося – ворожі підрозділи «втратили наступальний потенціал». По факту – основні їх сили були знищені або розбіглися, а залишки відійшли десь услід за російським кораблем.

Сьогодні Полтавщина лишається форпостом українського фронту – на півночі ми межуємо з Чернігівською і Сумською областями, а на сході – нескорений Харків. На межі з Сумщиною спостерігаються найчастіше пересування російсько-окупаційних військ, а Харків з Києвом з’єднує автотраса міжнародного значення М 03, яка проходить через Полтаву.

Проте, в той же час, саме через Полтаву йдуть гуманітарні вантажі до тимчасово окупованих територій – всього, за словами начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна, з початку вторгнення надіслано понад 1000 тон допомоги, полтавські лікарні та військовий госпіталь приймають поранених українських воїнів і цивільне населення з сусідніх регіонів (за офіційними даними їх кількість вже понад 500 осіб), Полтавщина проводить евакуацію мирного населення – понад 100 автобусів з біженцями вже прибуло на територію області і розміщено, ще невідомо скільки прибули самостійно. Тож можна з упевненістю сказати, що Полтавська область стала надійним тилом українських військ, які чинять всебічний збройний спротив російській навалі.

Насправді неважливо, яку роль і завдання буде виконувати Полтавщина. В будь-якому випадку ми працюємо над спільною перемогою українського народу на російськими загарбниками.

Перемога за нами! Слава Україні!