Призов та відбір кандидатів на всі види військової служби. Цілодобовий телефон "гарячої лінії" (053) 260-81-89

«Тому що я це вмію»

В одному з підрозділів територіальної оборони Полтавщини проходить службу в оперативному резерві Михайло Михайлович Сороченко. Він – офіцер запасу, який підписав контракт на проходження служби у військовому резерві Збройних сил України. «Тому що я це вмію» – відповідає Михайло на запитання стосовно мотивації підписання контракту на службу в резерві. Хтось інший, можливо, відповів би «я відчув, що можу навчити інших тому, що знаю сам» або «я розумію, що я тут потрібний», але Михайло Сороченко – військовий розвідник. Можливо тому й такий небагатослівний.

Фразою «тому що я це вмію» пояснює і своє рішення воювати проти російсько-окупаційних військ у 2014-у році. Понад рік військової служби у 24 батальйоні «Айдар», потім у 53 і 92 бригадах Збройних сил України. Переважно – у зоні проведення АТО у складі розвідувальних підрозділів.

Разом з тим вважає, що нічого героїчного не зробив – «не треба про це писати» – впевнено каже, дивлячись прямо в очі. Хоча зізнається, що одного разу врятував групу – піймав рукою розтяжку, до якої була прив’язана Ф-1. «Там леска була, вона розтягнулася… рятував, насамперед себе – розумів, що уламки «накриють» не лише того, хто зачепив розтяжку». Іншим разом, розповідає, пройшлися по мінному полю – першим помітив міну, вивів групу, пішли в обхід і виконали завдання. «Там були і протипіхотні і протитанкові міни, з’єднанні між собою, але земля підмерзла, тому й не спрацювали». А ще Михайло Михайлович брав безпосередню участь у звільненні населених пунктів Новосвітлівка і Хрящувате від російської окупації у 2014 році. Збройні сили України звільняли їх майже одночасно і Михайло Сороченко один з небагатьох, кому пощастило взяти участь в обох операціях. Але – «та який я герой»…

Він не вихваляється і не жаліється. Він не розповідає про нагороди і поранення, які отримав чи ні. Він виконував поставлені завдання «тому що я це вмію». Він – справжній бойовий офіцер.