Ще не так давно Сергій Вікторович був абсолютно цивільною людиною – працював викладачем у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка й навчав майбутніх журналістів. Щоправда, як сам він зізнається, відчував необхідність бути готовим до захисту України.

– Строкову службу в армії я не проходив, оскільки після випуску з університету вступив до аспірантури, по закінченню якої досяг граничного віку для призовників і був зарахований у запас. Але весь час відчував потребу хоч якось бути корисним для Збройних сил України, тому виконання військового обов’язку не уникав – запевняє колишній доцент.

Саме тому у 2016-у році Сергій Шебеліст пройшов військово-лікарську комісію, а невдовзі – вирушив на свої перші військові навчальні збори. Саме там він склав військову присягу на вірність Українському народові та здобув перші фахові навички з тактичної медицини, вогневої підготовки, інженерної справи й роботи на блокпостах.

– Програма навчань була настільки насиченою та інтенсивною, що деякі військовозобов’язані навіть жартували, що такими темпами із трактористів хочуть зробити льотчиків – згадує тепер уже справжній військовослужбовець.

У нього за плечима досвід навчальних зборів у складі різних підрозділів: роти охорони тоді ще військового комісаріату, стрілецького батальйону територіальної оборони, окремої танкової бригади Корпусу резерву та навчального механізованого полку навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України. Там він проходив індивідуальну й колективну підготовку за різноманітними військово-обліковими спеціальностями. Окрім того Сергій був постійним учасником заходів «Єдиного стрілецького дня», котрі організовували територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Полтавщини до повномасштабного вторгнення.

Закономірно, що у 2019 році Сергієві запропонували укласти контракт на проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України.

– Я взяв час на роздуми і погодився. На моє остаточне рішення найбільше вплинули російська агресія у Керченській протоці й оголошення воєнного стану в частині областей. Крім того я розумів, що підписання контракту на службу в резерві – чи не єдина оптимальна можливість поєднувати цивільну кар’єру та військову підготовку. А підготовка потрібна! Можливо це не дуже великий, але хоча б конкретний особистий внесок у підтримку та зміцнення обороноздатності держави. Патріотична мотивація – добре, та вона має бути підкріплена навченістю, бо ще древні мудреці казали, що тренування породжує майстерність, – переконаний військовий.

З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Сергій став до лав ЗСУ. Йому зателефонували ще 23-го лютого, коли було оголошено призив резервістів, а вже наступного дня, 24-го числа, солдат Шебеліст отримував перші накази командирів у якості військовослужбовця, а не резервіста. Спочатку виконував завдання на Полтавщині у складі роти охорони Полтавського районного ТЦК та СП – чергування на блок-постах, облаштування оборонних позицій тощо. Проте вже у травні Сергій Шебеліст увійшов до бойового колективу бригади імені Чорних Запорожців. У складі підрозділу пройшов злагодження на Київщині, потім вирушив на Донеччину.

Перший бій, так би мовити «бойове хрещення», пройшов на Бахмутському напрямку. Він згадує, що спочатку над головою літали міни, а потім зав’язалася перестрілка. Попри те, що цей бій був першим для багатьох воїнів, їм вдалося відбитися та надалі стримувати ворога.

– В основному міни були, але залітали й вертоліти, танки заходили. Одного дня крили без перерви години чотири, лупашили інтенсивно з двох боків. Тоді було багато контузій, земля сипалася на голову. Посадка практично була викошена. Було схоже на апокаліпсис, — розповідає Сергій.

Сьогодні Сергій Шебеліст вже досвідчений воїн. Він виконує бойові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями, чимало з яких мають значно більше досвіду. Користується повагою у колективу і сам радий служити у бойовій бригаді.

– Пишаюся службою в одній із найбільш бойових бригад ЗСУ. Вона з перших днів повномасштабної війни боронить Україну, захистила від ворога Київ і продовжує давати відсіч агресору на гарячих ділянках фронту пліч-о-пліч з іншими підрозділами Сил оборони, – запевняє солдат Шебеліст.

ЗСУ, своєю чергою, пишаються такими резервістами. Слава Україні!